Українці захоплено поширюють фото про те, що десь у Німеччині, Чехії чи іншій європейській країні люди такі порядні, що фермер залишає продукти біля подвір’я, а покупці беруть потрібне й залишають гроші. Роман Матис пропонує перевірити, чи так само захоплюватимуться дописом, якщо сказати, що бізнес на довірі — це не лише про Європу, а й про Львівщину.

На фото — «точка самообслуговування» пана Михайла Костюка із села Банюнин. Два роки тому фермер закрив магазин із найманими працівниками й вирішив спробувати бізнес на довірі. На 10 гектарах саду пан Михайло вирощує яблука, персики, сливи, виноград, горіхи, кукурудзу і, як видно, гарбузи.
Схема проста: жодних продавців, на всьому написана ціна, є пакети, а гроші залишають у трилітровій банці з кришкою. Якщо потрібно щось уточнити, всюди є номери мобільних Михайла та його дружини Галини. «Я демонструю, що можна довіряти не лише мені, а й усім вам», — каже пан Михайло, формуючи нового споживача, який цінує чужу працю. І таких споживачів в Україні, як виявилося, достатньо.
