'/%3E%3C/svg%3E){kind=small}
Останнім часом прозвучало кілька важливих заяв щодо енергетичного сектору України. Роман Матис вирішив прокоментувати їх публічно, бо в розмовах з іноземними інвесторами питання енергозабезпечення перспективних проєктів в Україні стоїть на першому місці.
«Я вже казав, що навіть у ситуації, яка склалася на українському енергоринку через російські обстріли енергетичної інфраструктури, можна знайти позитив: це і демонополізація ринку, і побудова нової, кращої інфраструктури на основі найсучасніших рішень.
Отже, маємо дві новини останніх днів. Одна стосується короткострокової стратегії на енергоринку, інша — довгострокової.
Короткострокове рішення: енергокораблі
Короткострокова мета — якнайшвидше забезпечити електроенергією велику кількість споживачів. Державний енерготрейдер АТ «Енергетична компанія України» (ЕКУ) підписав з турецькою компанією Karpowership меморандум про співпрацю у сфері електропостачання та використання плавучих електростанцій для подолання енергодефіциту. Компанії разом з національними й міжнародними організаціями планують підготувати проєкт фінансування і запуску 500 МВт потужності з енергокораблів. Цього вистачить для мільйона родин. Кораблі розмістять біля берегів Молдови та Румунії, приєднають до їхніх мереж і передаватимуть електроенергію в енергосистему України через міждержавні лінії. За політичної підтримки цих країн і належного фінансування такий проєкт можна реалізувати досить швидко.
Довгострокове рішення: малі модульні реактори
Щодо довгострокових планів, цікава заява посла Японії в Україні Мацуди Кунінорі: Японія планує долучитися до відновлення українського енергетичного сектору на основі новітніх технологій. Ідеться про будівництво малих модульних реакторів і спільні водневі проєкти, де Японія має чи не найкращу експертизу. Малі модульні реактори (SMR, Small Modular Reactors) — найсучасніші ядерні реактори, які виготовляють за модульним принципом і які відповідають вимогам пасивної ядерної безпеки. Вони компактніші, мобільніші й безпечніші, не потребують великих площ, тож їх можна встановлювати навіть у важкодоступних місцевостях. Технологія постійно вдосконалюється: сьогодні існує вже чотири покоління таких реакторів. Четверте ще в розробці, і Всесвітня ядерна асоціація припускає, що деякі з них запрацюють до 2030 року.
Japan Atomic Energy Agency (JAEA) ще у 2020 році заявила про намір посилити співпрацю з Великою Британією над високотемпературним газоохолоджуваним реактором, спираючись на меморандум між країнами 2019 року. Британія, своєю чергою, активно працює над малими модульними реакторами: у 2019 році компанія Rolls-Royce отримала 18 мільйонів фунтів на початок проєктування модульної системи й заявила про план побудувати 16 таких реакторів.
Крім цих країн, активно рухаються в цьому напрямі Китай, який у липні 2021 року почав будувати перший комерційний наземний малий модульний реактор, США, Канада і навіть наші сусіди поляки: хімічна компанія Synthos планує розмістити реактор Hitachi BWRX-300 (300 МВт) і ще у 2020 році отримала техніко-економічне обґрунтування.
Тож завдяки співпраці з Японією та іншими партнерами Україна має шанс долучитися до найсучасніших, безпечних та екологічних енергетичних проєктів, диверсифікувати енергосистему й забезпечити споживачів енергією не з викопних джерел».