Яку роль відіграє регіональна стратегія розвитку і як вона впливає на економіку, Роман Матис обговорював на X Міжнародному економічному форумі в Катовіце разом із президентом міста Радомско Ярославом Ференцом, бургомістром гміни Поб’єдзіска Іренеушем Антковяком і керівником з розвитку бізнесу німецької компанії Trilux Павлом Борисом.
Загалом сторони залишилися на своїх стартових позиціях. Представники місцевого самоврядування вважають стратегію важливим інструментом планування розвитку території. Проте у відповідь на уточнювальні запитання Романа Матиса і президент міста, і бургомістр гміни визнали, що мають на увазі лише стратегії, розроблені за бізнесовими принципами, а не декларативні документи, які пишуть «за звичкою».
Стратегія повинна мати чітку й зрозумілу мету та цілі, спиратися на реальні можливості, ресурси й сильні сторони і враховувати можливі ризики й загрози. Так, екологічно орієнтована стратегія гміни Поб’єдзіска призвела до того, що низці інвесторів відмовили в реалізації проєктів. Ідеться не лише про проєкти з ризиками для довкілля, а й, наприклад, про сонячну електростанцію. Мешканці виступили проти неї, бо обрали життя саме в цій громаді заради екології та краєвидів із вікон своїх нових будинків, і не хотіли міняти природний ландшафт на поля блискучих панелей. Екологічна стратегія гміни зіграла свою роль: привабила тих, хто цінує саме це, і дала інвесторам ясність щодо того, які проєкти тут можливі.
Місто Радомско, натомість, зробило ставку на створення промислової зони: об’єднало земельні ділянки й підвело до них усі комунікації. Це не лише чітко окреслило зону, її можливості й переваги, а й суттєво пришвидшило прихід майже трьох десятків інвесторів і створення п’яти тисяч робочих місць.
Компанія Trilux підтвердила, що, обираючи локацію, бізнес керується власною стратегією розвитку: логістичним плечем, близькістю до перспективних ринків збуту, наявністю працівників тощо. І підтвердила це ділом, вирішивши будувати нове виробництво у Свідніку під Любліном, з огляду в тому числі на потенціал українського ринку. Звісно, підведені мережі, готовий під’їзд і відсутність конфлікту з місцевими мешканцями теж важать при ухваленні такого рішення.
Отже, стратегія розвитку території потрібна, але вона має враховувати реальні потреби і бізнесу, і мешканців, тому її створення надзвичайно копітке й тривале. Стандартні бюрократичні документи, які звикли генерувати покоління чиновників, не забезпечують розвитку, водночас динамічного щодо інвестицій і зорієнтованого на потреби людей. Будемо сподіватися, що в планах відбудови України врахують не лише бажання бізнесу відбудувати все й одразу, а й інтереси мешканців, для яких на першому місці будуть комфорт і безпека.
