Роман Матис взяв участь у Конгресі місцевого самоврядування Тримор’я та Економічному форумі як експерт від України. З економічного погляду експертна група з країн Ініціативи трьох морів мала знайти відповіді на питання, як і в якому напрямі мають розвиватися економіки наших країн, що нас має об’єднувати та які цілі мають стати спільними. Сьогоднішня реальність диктує умови, зумовлені не лише постпандемічною ситуацією у світі, а й реальною війною в Україні з усіма її наслідками.
У дискусійній панелі взяли участь Роман Матис (Україна), Лукаш Грабовський (Польща), Константін Бекос (Австрія), Матей Хойнік (Словенія), Моніка Цегнар-Юр’євич (Хорватія) і Богдан Лукасік (Чехія). Багато говорили про людський потенціал кожної країни і про спільну проблему, яка існує незалежно від розміру країни чи її розташування: рівень освіти та професійної підготовки кадрів.
Демографія України
Глибоке враження на всіх справила демографічна картина України за останні 30 років, яку описав Роман Матис. Після розпаду Радянського Союзу Україна мала 52 мільйони населення. Після початку війни у 2014 році, окупації Криму і частини сходу йшлося вже про 42 мільйони. А після повномасштабного вторгнення 2022 року можна розраховувати приблизно на 33 мільйони, з помітним гендерним перекосом і надзвичайно швидким старінням. Проте Роман Матис наголосив, що це зовсім не означає, що ситуація критична і її не можна виправити.
Як повернути людей
Нам потрібно зосередитися на модернізації всіх сфер життя, а не повторювати як мантру заклики до повернення тих, хто виїхав. Частина з них, звісно, повернеться, але щоб їх повернулося якомога більше, ми маємо якісно відрізнятися від тих місць, куди вони переїхали. Будьмо чесними: ми не можемо запропонувати їм таку інфраструктуру, яку вони вже побачили й відчули. Але ми можемо запропонувати перспективу розвитку української інфраструктури до звичного їм рівня або й кращого. А поки ми її будуємо, їхня вигода може бути в іншому: нижчих податках, кращих цифрових сервісах, доступі до освіти й саморозвитку. Це нам під силу, і це ми можемо собі дозволити вже сьогодні.
Тоді не лише вчорашній емігрант, а й мешканець будь-якої розвиненої країни, особливо той, хто працює дистанційно, зможе сказати собі: «Можливо, інфраструктура тут трохи гірша за звичну, але все змінюється на краще, а нижчі податки й нижча вартість життя дадуть мені змогу витрачати зароблене на те, що мені цікаво». У вільному світі люди живуть там, де їм більше подобається, а не там, де вирішив уряд.
Освіта
Підвищення якості освіти й професійного навчання — тема вічна, і вона не зникне за жодних обставин, хоч би якою була географія чи економіка країни. Тож усі експерти зійшлися на тому, що досвід дуальної освіти Австрії та Німеччини корисний, як і рішення інших країн, тому варто ними обмінюватися й вибудовувати спільні стратегії.
